Фотоісторія форту Дубно

В рамках третьої толоки в Тараканівському форті волонтери проекту провели незвичну фотосесію, покликану привернути увагу до проблематики Тараканівського форту.

“Грандіозна архітектурна пам’ятка, яких одиниці в цілому світі. Місце, наповнене історією, деталі якої досі не розгадані. Фортеця, загублена в лісах Рівненщини, дорога до якої щороку перетворюється на сміттєзвалище і заростає отруйним бур’яном. Легендарна споруда, яку щороку все більше руйнують дощі та сонце.

Чому легендарний форт перебуває в такому стані, поки непримітні пам’ятки обростають туристичною інфраструктурою і комерційними закладами? Я хочу привернути увагу до його історії цією фотосесією”, – розповіла керівниця програми Аліна Косовська, опублікувавши зворушливі світлини у власному профілі Facebook.

Форт-застава Дубно збудований російською імперією в другій половині XIX століття на кордоні з Австро-Угорщиною. Фортеця мала забезпечити оборону залізничної колії Львів-Київ, яка проходить поблизу. Проте споруда майже не виконувала поставленої задачі – вже за кілька років вона стала військовою в’язницею, а пізніше була захоплена австро-угорцями і зазнала значних руйнувань під час спроб російської армії повернути контроль над фортом. Пізніше в форті базувались поляки, де прийняли бій з армією Будьонова.

Під час Другої Світової війни фортом користувались спочатку німецькі, а потім радянські війська. З цим періодом пов’язані чимало легенд та загадок фортеці – за деякими версіями, німці рощміщували в підземеллях секретну лабораторію, де проводили жорстокі досліди над полоненими. Інші історії розповідають про катівні НКВД, розташовані на підземних поверхах форту. Проте, складно знайти підтвердження цим історіям, адже на нинішній період ці поверхи залиті бетоном. Досі лишається загадкою, хто намагався сховати свої таємниці таким способом…

Незважаючи на те, що з часів Другої Світової війни форт-застава Дубно не використовується для військових задач, він досі юридично належить Міністерству оборони України. Це гальмує будь-які спроби реставраційних робіт та створення туристичної інфраструктури навколо форту. Фахівці Дубенського історико-культурного заповідника проводять дослідження історії форту, але більшість документів, що могли б відкрити завісу таємниці, наглухо закриті в архівах на території росії…

Надземна частина будівель форту постійно руйнується внаслідок атмосферного впливу. Вода, сніг та сонце щороку безжально знищують архітектурну пам’ятку. Реставрувати її неможливо юридично, а ще майже неможливо фізично – будівля центрального каземату перебуває в настільки аварійному стані, що єдиним можливим варіантом є повне її знищення і відбудова аналогічної з матеріалів, які використовувались у ХІХ столітті. Але чи збережеться при цьому автентичність споруди?…

Будівлі форту з’єднані численними коридорами, сходами, отворами, люками. Не орієнтуючись, тут легко заблукати. В підлозі є провалля – саме вони ведуть до легендарного підземного поверху, який ховає історію форту за шаром бетону. Деякі провалля давно виявлені і обгороджені яскравою стрічкою, проте з часом знаходяться нові пастки – підлога може несподівано провалитись під ногами і відкрити жахаючий шлях на десятки метрів під землю…

Через аварійний стан і приналежність до оборонних споруд на офіційному рівні форт закритий для відвідування. Звісно ж, ніхто не може дійсно заборонити відвідувати пам’ятку, проте на стінах залишені старі попереджувальні написи про те, що заходити на територію заборонено і небезпечно. Так юридичні власники форту знімають з себе відповідальність за нещасні випадки, які часом стаються з відвідувачами фортеці. З цієї ж причини до пам’ятки не можна підвести комфортну інфраструктуру – на повороті з траси Київ-Чоп навіть немає вказівника на грунтову дорогу, що веде у форт…

Всередині форту панує вічна сирість. Падіння цегли в кімнатах центральної частини споруди – звична справа, що відбувається щодня. Перебування у ній доволі небезпечне, але більше за те – цікаве і незабутнє, тож десятки туристів все одно відвідують форт щодоби. В літній сезон стежки до фортеці заростають велетенським борщівником – деякі квітки сягають висоти більше трьох метрів. Стебла, листя і квітки цієї рослини дуже отруйні і викликають важкі опіки шкіри, а в деяких випадках навіть анафілактичний шок та смерть…

Територія форту неофіційно доглядається місцевими провідниками та волонтерами з усієї країни. Наша команда щороку збирає у форті сотні мішків сміття, половина з яких – вторинна сировина яка підлягає переробці. Більше тисячі кілограмів сміття щороку лишають після себе відвідувачі форту. Кожна пляшка, стаканчик від кави чи обгортка, залишена на території, переростає у величезні обсяги відходів, які доводиться прибирати небайдужим ентузіастам з усієї країни…

Щороку ми встановлюємо у форті спеціально розроблені дизайнерами-волонтерами таблички в автентичному стилі, що застерігають про небезпеку на території споруди. Вони нагадують про крихкі стіни центральної частини фортеці, небезпечний борщівник Сосновського та закликають не смітити у форті. Проте щороку таблички зникають, а сміття з’являється знов…

По стінах форту ззовні та всередині у сезон дощів тече вода. В цей період, а також під час танення снігу навесні, будівля руйнується найбільше і є небезпечною. Місцеві провідники прибирають величезні шматки стін зі стежки навколо центральної будівлі, щойно вологий зимовий сезон змінюється на сухіший і теплий весняний. Хтозна, скільки ще десятків років простоїть сама споруда…

Форт повністю збудований із цегли, і вже пізніше частково відреставрований з використанням цементу та бетону. Міцність цегли та товщина стін просто вражають – особливо враховуючи, що всі роботи в ХІХ столітті робились вручну. Проте час, вологість та байдужість роблять своє – будівля форту все одно невпинно руйнується…

Шукачі пригод часто травмуються на території форту. Навіть в сучасності стіни форту продовжують вести свій некролог – через необережність та крихкість будівлі тут траплялись смертельні випадки серед відвідувачів. Проте, якщо відвідувати фортецю обережно, в тверезому стані та дотримуючись правил безпеки – вона приймає та відпускає гостей неушкодженими. І навпаки – якщо навмисне робити шкоду будівлі, яка досі ховає в собі загадки історії, вона може помститись кривдникам і відкрити нову пастку в підземеллі…