Скелелазний еко-табір в Чикалівці

Кожен мальовничий куточок країни не з’явився сам собою. За кожним стоять люди, які роблять титанічну працю, доглядаючи за своїм куточком. Часто це важко – спочатку ти робиш це зовсім один, пізніше – з маленькою командою однодумців, а вже згодом в твій мальовничий куточок закохується вся країна. Ми обожнюємо такі локації, в які вкладена душа. Вони не лише про дерева, воду і граніт. Вони про відданість своїй справі, роки невтомної праці та щиру підтримку.

Чикалівський кар’єр – однозначно місце, в яке вкладена душа. Коли ми збирали волонтерів еко-табір хотілось опустити руки, бо на захід не зареєструвався ніхто, і в Чикалівку ми приїхали удвох. Почистити стежку, прибрати сміття принаймні біля галявини для кемпінгу, почистити маршрути від живих каменів і підтягнути шлямбури – хіба це реально зробити вдвох за дві доби? Але на ранок другого дня сталось диво – спочатку нам на допомогу приїхали двоє кременчуцьких скелелазів, а пізніше журналістка місцевої газети організувала інших містян, які прибрали галявину швидше ніж закипіла вода на чай. Учасники встигли спробувати свої сили на скелях, і під кінець другого дня ми вивезли з кар’єру два повних джипа зі сміттям. Щиро дякуємо всім хто долучився, це було несподівано і дуже продуктивно!

До сміттєзвалища на складному схилі біля Патагонії цього разу не добрались, бо вистачило сміття на в’їзді і в околицях кемпінгу. Залишимо його на Еко-табір 2.0 і зробимо це в тепліший сезон. Сподіваємось що наступного разу нас буде більше, і не лише з Кременчуга, а й з усієї країни.

Місцеві скелелази задонатили на волонтерські мандрівки 1000 грн., одразу оплатили з них шлямбури з кільцями для станцій на Кодацький кар’єр. Якщо ви теж бажаєте підтримати нашу роботу, залишаємо тут лінк для допомоги проекту – на пальне, шлямбури в Кодацький кар’єр і таблички-вказівники в Тараканівський форт.