В процесі роботи над виставкою-ярмаркою “На теренах Донбасу” ми відкрили для себе декілька секретів успішних благодійних кампаній, спрямованих на залучення нової цільової аудиторії, і з радістю поділимось ними з вами.
Ні, не волонтера, який чергує за столиком фонду, хоча це теж відіграє свою роль. Локація, яку бачать перехожі, має зацікавити з першого погляду, а не мотивувати пройти повз. За основу беремо декілька простих правил: прив’язка до напрямку діяльності, авторський дизайн та іноваційність.
“Ой, а що у вас за фонд, кому ви допомагаєте?” – питав кожен другий відвідувач, коли на червоному наметі висіла жовто-блакитна вивіска з назвою фонду.
“Окей!” – сказали ми і зробили військовий намет захисних кольорів з маскувальними сітками.
“Десь я вже бачив акцію, подібну до вашої!” – казали люди, підходячи до столика з розмальованими гільзами, накритого прапором.
“Окей!” – сказали ми і запросили кваліфікованих дизайнерів, які розробили нам символіку та банерну виставку.
Оформлення платежу одною кнопкою на сайті.
LiqPay.
QR-код.
Термінал.
Месенджери і гаряча лінія.
Сайти НУО і платформи для торгівлі.
Дещо з цього ми впровадили вже, дещо – в найближчих планах.
Всі ми знаємо і використовуємо стандарти роботи з бенефіціарами в благодійній спільноті. Але іноді забуваємо, що доброчинці – не менш важливі в нашій справі люди, до яких також потрібно знайти підхід. Людина має почуватись комфортно, надаючи допомогу через нас, і отримувати зворотній зв’язок, жертвуючи кошти або час. І часто це має бути не лише звіт від бенефіціарів, а і лист-подяка або символічний подарунок від самих благодійників.
Наша цільова аудиторія навряд чи щодня слідкує за анонсами на сайті фонду, тому, приїхавши з наметом спонтанно в незвичні для нас дати, ми можемо так і не дочекатись знайомих облич. Проте наша цільова аудиторія чітко знає, що авдіївський намет щороку стоїть на Хрещатику в День Києва і День Незалежності. Навіть коли ми міняємо локацію з технічних причин, нас знаходять, купляють сувеніри крамнички та роблять благодійні внески.
Тут достатньо буде сказати, що на перший безпілотник ми збирали кошти шість місяців, на другий – півтора тижні в екстреному порядку, на третій – два місяці, просто акумулюючи на поточному рахунку регулярні надходження від доброчинців та виручку від продажу сувенірів. Ми навіть не оприлюднювали жодних цифр та фактів про нашу аеророзвідку – принцип “сарафанного радіо” зробив все за нас.
? А найголовніше – всьому цьому не навчать в університеті і не зроблять за гроші наймані менеджери. Благодійність – це робити своє діло щиро, прислухаючись до емоцій, порад партнерів та колег, беручи за основу відгуки відвідувачів і досвід інших неурядових організацій.
Автор статті:
координатор проекту “Виставка-ярмарок “На теренах Донбасу”
Аліна Косовська