Свого часу на лінії фронту ми натрапили на місце, в якому зупинився час. Покинута школа-інтернат в місті Мар’їнка, що розташована менш ніж в кілометрі від адміністративної межі Донецька, а, відповідно, й від ворожих позицій.
Записи в журналах з виховної роботи тут обриваються травнем 2014-го – згодом сиріт вивезли до більш мирних куточків України. Рештки мирного життя тепер перетворились на укріплення та барикади, маскування, тощо, а деякі просто лежать посеред розтрощених будівель сумним непотрібним мотлохом.
Саме такі речі ми вивезли до Музею АТО в університеті кораблебудування Миколаєва, аби мешканці мирного міста на півдні України хоч поглядом змогли доторкнутись до страшного явища війни, яка увірвалась в домівки людей чотири роки тому, і почала знищувати все без розбору на своєму шляху.