Кілька місяців тому ми взялись рятувати портрет вчительки української мови, зображений на стіні розбитого будинку яка дивиться на донецький аеропорт, створений австралійським художником Гвидо ван Хелтеном в період активних боїв в Авдіївці в 2016 році. Ми вже маємо певні успіхи в цій роботі, але тепер потрібна фінансова допомога.
Взимку ми вже говорили про те, що міська влада Авдіївки хоче знищити відомий в усьому світі мурал під видом реконструкції будівлі. Потім кілька місяців спостерігали за цією реконструкцією – несучі конструкції панельного будинку, в які були прямі влучання снарядів, ніхто не замінив, зате прямо в них вже вставили металопластикові вікна – така собі видімість роботи. За нашої ініціативи скликались засідання міської влади та запрошувались гості з обласного управління культури. Міська влада однозначно виступає за знищення муралу – мовляв, комфорт мешканців яким планують утеплити квартири з зовнішнього боку будинку, важливіший за обличчя міста та історико-культурну спадщину. Єдиними з присутніх на засіданні, хто відкрито заступився за мурал, були представники нашого фонду, а також представник управління культури Донецької облдержадміністрації. Вона і порадила єдиний дієвий спосіб примусити місцеву владу не чіпати мурал – домогтись для нього статусу історико-культурної пам’ятки національного рівня.
Процес створення муралу в 2016 році – австралійський художник в бронежилеті під прицілом ворога
Так, це реально зробити навіть силами такої організації як ми. За нашим замовленням науково-дослідний проектний центр у місті Краматорськ підготував облікову документацію та історичну довідку на мурал обсягом в понад 50 сторінок. Саме такі документи потрібно подати в Міністерство культури України, аби було розглянуте питання щодо надання об’єкту статусу об’єкта історико-культурної спадщини. Якщо відповідне рішення буде прийняте (а, як засвідчив розробник документів, рішення буває позитивним в 95% випадків), мурал назавжди залишиться обличчям Авдіївки, бо його знищення чи навмисне пошкодження буде каратись законом. Плюс з державного бюджету будуть виділятись кошти на його реставрацію.
За розробку облікової документації ми винні науково-дослідному центру чималеньку суму коштів – 13 000 грн. Після сплати документи будуть подаватись науковцями на розгляд міністерства і процес вже буде запущений. Ми готові пожертвувати на це всі виручені в благодійній крамничці «Сувеніри з війни» кошти, які ще не були витрачені на потреби фронту, але навіть цього недостатньо – наразі є лише 8000 грн. Дуже просимо вас допомогти доробити розпочате.